Про лінію оборони що пролягла через серця поколінь котра 24 роки поспіль вшановувалася 8 Травня на меморіалі ДОТу №480

Про лінію оборони що пролягла через серця поколінь котра 24 роки поспіль вшановувалася 8 Травня на меморіалі ДОТу №480

24 роки поспіль на місці запеклих боїв в 1941 році, що тривали під час наступу гітлерівських нацистів на столицю, біля ДОТу № 480 Київського Укріпрайону (КиУР), що знаходиться по вулиці Чумацький шлях в Мостищах, організовувалися Дні пам’яті на честь захисників-оборонців Києва та всіх полеглих у війні за ініціативи селищного голови Гостомеля Юрія Прилипка.

Про лінію оборони що пролягла через серця поколінь котра 24 роки поспіль вшановувалася 8 Травня на меморіалі ДОТу №480

Цього року урочисті заходи в зв’язку з карантином проводитися не будуть. Пропнуємо кожному поділитися в мережі ФБ історіями про своїх дідусів фронтовиків, подіями, пов’язними з Другою світовою війною.

Чому саме на ДОТі, який став меморіальним комплексом, 24 роки поспіль проходять вшанування до Днів примирення і Перемоги над гітлерівським нацизмом, ми поцікавилися в ініціатора цих заходів, Гостомельського селищного голови Юрія Прилипка.

• «Мене спонукало до цього саме життя, адже я народився і виріс в Мостищах,- поділився спогадами Юрій Ілліч,- де проходила лінія оборони Києва й де залишилися похмурі свідки цих подій — ДОТи.

Однак тривалий час ця сторінка історії замовчувалася, адже Київський укріпрайон за задумом Сталіна мав бути нездоланним. Оскільки гітлерівці його таки прорвали, то цю сторінку історії засекречували, бо офіційна історіографія висвітлювала зазвичай переможні події.

Про лінію оборони що пролягла через серця поколінь котра 24 роки поспіль вшановувалася 8 Травня на меморіалі ДОТу №480

Але саме завдяки гарнізону КиУРу. мужності та героїзму бійців, плани гітлерівців про блискавичну облогу Москви були зірвані. Оборона Києва тривала 72 дні, з 6 липня по 19 вересня 1941 року. За цей час радянська армія зуміла мобілізуватися й захистити Москву від вторгнення фашистської армії. От я недавно підняв історичні дані щодо лінії оборони Києва.

Так от, на 11 липня 1941 року гарнізон, що розміщувався в ДОТах і на інших ділянках оборони Києва, налічував близько 40 тисяч бійців, мав 29 танків, 283 гармати, 148 мінометів. Саме бійці КиУРу зіграли вирішальну роль в обороні Києва й заклали початок до перемоги над ворогом. Саме за оборону столиці в 1941 році Києву було присвоєно звання міста-героя.

— На стіні ДОТу є меморіальна дошка, де викарбувано прізвище Прилипка Антона Іларіоновича.
– Це мій дідусь, а ще поруч на меморіальній дошці ім’я дідуся мого друга Костянтина Хуршудяна. 24 років тому ми з ним задумали створити на місці лінії оборони столиці меморіал на честь всіх захисників Києва та полеглих у Другій світовій війні, і нам це вдалося.

— Так, і не тільки меморіал, адже таких масштабних заходів до Днів вшанування пам’яті полеглих, мабуть, більш немає в місцях ліній оборони, адже їх було кілька, найбільша — на західних кордонах України вздовж річки Західний Буг.

— Ви наче читаєте мої думки. Якраз я хотів сказати, що під час форсування цієї річки й загинув мій дідусь Антон Іларіонович, на війні також поліг і мій дядько — Семен Антонович. Моєму дідусеві випала нелегка доля фронтовика, мобілізованого 1943 році, адже більшість призовників з раніше окупованої гітлерівцями території зачисляли в штрафні роти.

Як відомо з історії, таких бійців озброювали абияк, інколи навіть цеглинами й кидали на вірну смерть під вогонь ворога, або ж на кулемети смершівців, які були за спинами.

Слава Богу, ми живемо в вільній і незалежній Україні, і можемо говорити правду, але говорити мало, треба діяти, тож моя ініціатива щодо відновлення історичної справедливості, це лише маленька часточка цієї великої роботи.

Відрадно, що протягом 24-х років все більше людей збирається на місці лінії оборони Києва біля меморіального комплексу ДОТу №480, разом зі мною долучаються до вшанувань пам`яті полеглих мої діти й онуки.

Рядком історії про лінію оборони столиці

Київські рубежі оборони захищають Київ з заходу більше тисячі років. Перші укріплення зводили тут ще кімерійські племена до Різдва Христового. Пізніше київські князі збудували на їхній основі оборонну систему Змійових валів.

Активне відновлення Київського укріпленого району, що на деякий час було призупинено Сталіним, розпочалося 24 червня 1941 року, коли командувач Південно-Західним фронтом М. Кирпонос дав директиву про формування частин КиУРу, відновлення устаткування й озброєння ДОТів і будівництво польових укріплень.

Для проведення робіт було мобілізоване населення Києва. Причому 30 червня на будівництві було задіяно 50 000 чоловік, 2 липня — вже 160 000, а в останні дні будівництва — до 200 000 чоловік. Вони виконали величезний обсяг робіт із приведення в готовність довгострокових споруд і польових укріплень.

Оскільки при будівництві не передбачалося ніяких протитанкових перешкод, для ліквідації цього недоліку було відрито 30 км протитанкових ровів і 15 км — ескарпів, встановлено металеві їжаки, не враховуючи звичайних протипіхотних перешкод, серед яких — 16 км дротових електрифікованих загороджень. У великій кількості застосовувалися мінні поля.

До 8 липня 1941 року зусиллями жителів столиці, солдатів і офіцерів, Київський укріплений район був приведений у бойову готовність. У зв’язку з загрозливою обстановкою, що склалася на підступах до Києва, 10 липня частини зайняли оборонні рубежі.

Розпочалися бої за укріпрайон, що продовжувалися до 18 вересня. У ніч з 18 на 19 вересня радянські війська, за винятком частин прикриття і загонів народного ополчення, залишили Київ. Бої за місто й особливо серпневі бої, виявили слабкі сторони довгострокових фортифікаційних споруджень КиУРу і величезне значення польових укріплень.

Джерело: Гостомельска селищна рада

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.